Сьогодні, 3 липня 2022 року, наша парафія святкує храмовий празник. З цієї нагоди до нас завітали владика Степан, владика Ян РКЦ та отці Донецького екзархату, щоб разом розділити радість. Спільна молитва вірян та духовенства сповнила храм миром, спокоєм та урочистістю. В піднесеному настрої присутні дякували Богові та просили Богородицю, аби вона й надалі покривала своїм омофором їх та всю Україну.
По завершенню Літургії владика Степан привітав парафіян зі святом, а також вручив почесні грамоти з правом носіння золотого хреста о. Ростиславу Спринюку та о. Сергію Паламарчуку. Опісля діти нашої парафії привітали зі святом усіх присутніх!
З вітальним словом звернувся і настоятель парафії о. Роман Вовк:
«Слава Ісусу Христу!
Дорогі вірні та мешканці Запоріжжя! З нагоди храмового празника “Матері Божої Неустанної Помочі” бажаю привітати Вас та розділити з Вами радість переживання цього празника і спільні молитви до Небесної неньки!
Кожен з нас переживав гіркі моменти у житті, з теплотою та ніжністю отримував розраду в материнських обіймах, і світ ставав іншим, лагіднішим.
Сьогодні шануємо нашу небесну Матір, віддаємо Їй поклін, з твердим переконанням, що наша Небесна Матір є завжди поряд. Вона опікується нами, а ми зобов’язані бути люблячими дітьми, які пам’ятають про матір «і в радості, і в горі». Знаючи, що наш Господь на хресті сказав: «Як побачив Ісус Матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до Матері: „Жінко, ось твій син!” Потім каже до учня: „Ось Мати твоя!” І від тієї години той учень узяв Її до себе» (Ів. 19,26-27). А в особі апостола Івана і кожного з нас передав в опіку Богородиці.
У цей буремний час вимолюю для кожного з Вас у Господа, через заступництво Пресвятої Богородиці прославленій у чудотворній іконі “Матері Божої Неустанної Помочі” – миру, любові, злагоди та добра!
Пресвятая Богородице – Спаси нас!»
Храмовий празник також нагадує нам про важливість парафіяльної спільноти у житті християнина і дає ще одну нагоду щиро подякувати Богу. Тож ми зібрали радісні миті життя нашої парафії в одному відео, щоб пригадати той шлях, який вже пройшли: