Талант парафії
Ім’я «Андрій» шанує Україна
(13.12.2013 р.Б.)
Весь християнський світ Андрея знає:
Він Первозванний, рідний брат Петрові
А ця земля вкраїнська пам’ятає,
Як він прийшов на береги Дніпрові. !
І хвилі як хеландію гойдали –
Та чи ж було рибалку цим злякати?
І береги повз нього пропливали,
Де згодом Україна мала стати,
Тож чув він, як ревуть страшні пороги,
І Хортиці ніяк не міг минути,
І бачити дано було від Бога:
На берегах цих християнству – бути!
Коли конав на Патроськім хресті,
Під натовпу стривоженого гомін –
Згадав, напевно, береги оті,
Де хрест лишив свій – і про себе спомин!
Та ще ім’я – святому завдяки
На берегах цих прижилось, лишилось.
Імен сім’я, що в нас живуть віки,
«Андрейос» – грецьким словом – збагатилась.
«Андрей» – так по-церковному звучить.
А у народній вимові – «Андрій».
«Андрейос» – «мужній». Як же не лишить
Таке ім’я? Тож в нас Андріїв – рій!
З часів ще Володимирових, давніх
Ім’я «Андрій» шановане в країні.
Чимало в нас було Андріїв славних,
Та Україна має їх і нині.
На честь того, хто за Христом пішов,
Святі отці ім’я собі це брали.
І хто вінець терновий свій знайшов –
Як той Андрій, із гідністю вмирали!
Шановних предків імена святі,
Збережені в серцях, живуть в народі.
Хай кажуть, що часи тепер не ті!
Що імена уславлені не в моді…
Ні «Сервером», ні «Таймером»* не звіть
Дітей нещасних – схаменіться, люди!
Як сином вас Господь благословить –
Нехай Андрієм чи Богданом буде!
*Кілька років тому писали в газетах, що молодий батько, бажаючи йти в ногу з віком, нарік синів-близнюків Сервером і Таймером.
