(15.11.2018 р.)
На події була Ваша доля багата,
Тож і є що згадати у радісний час:
І літа молодії, і мамина хата,
І значні результати роботи у Вас…
І даремно із того ніщо не минало,
Що життя посилало, що Бог Вам давав.
До буття світового – своє додавала,
Щоб хоч трошки від того цей світ кращим став!
Недаремні всі наші турботи й тривоги,
Що плетуть візерунок земного буття.
Щастя – Божий дарунок! Тож божі дороги
До щасливого Вас хай ведуть майбуття!
Все можливе у Бога! Тож ми, Божі діти,
Будем нині молитись за щастя для Вас.
Місце ж маєм для того, щоб Бога хвалити –
Нагадаємо знову
про зроблене Вами в свій час!
Дасть навіки Господь
златоверхому храму стояти
На тім місці, де мамина хата була.
Повік-віку з висот хай радітиме мати,
Що надія її заповітна здійснитись змогла!
Хай же милість дарує свою Божа мати,
Що ім’я її носить ця церква свята!
Хай життя, що вирує, Вам буде співати
І тривати на многії й благі літа!